Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати запринципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин. Найліпше для цього використовувати дидактичні ігри
Ранній вік має надзвичайно важливе значення, оскільки в цей час закладаються основи загального розвитку кожної дитини. У розвитку особистості малюка вирішальними є соціальні умови його життя, тобто спілкування, вплив навколишнього середовища, організація життя в цілому. Водночас рівень розвитку дитини здебільшого визначають саме педагогічні впливи, провідна роль серед яких належить іграм. Щоб підготувати педагогів до організації дидактичних ігор з дітьми раннього віку, проведіть консультацію тапроаналізуйте робочі ситуації.
Дидактична гра— це й ігровий метод навчання дитини впродовж дошкільного дитинства, і форма навчання та засіб виховання особистості, і самостійна ігрова діяльність малюка. Дидактична гра одночасно є і формою розвивальних та виховних впливів дорослого на дитину, і формою діяльності дітей. Вона містить у собі дві мети: одна з них— навчальна, яку ставить собі дорослий; друга— ігрова— приваблива для малюка, заради якої він діє. Важливо, щоб ці цілі доповнювали одна одну та сприяли розвитку дитини.
Дидактичні ігри позитивно впливають лише тоді, коли вихователі ясно усвідомлюють, які завдання можна розв’язати у процесі їх проведення та які особливості ігрової діяльності дітей раннього віку слід врахувати.
Змістовне наповнення дидактичних ігор дуже різноманітне, проте майже всі вони спрямовані на досягнення такихцілей:
· розвивати пізнавальні функції;
· оволодівати сенсорними еталонами та діями сприймання;
· удосконалювати дії співвіднесення, тобто навчати дітей виокремлювати ознаки предметів, щоб порівнювати їх та знаходити однакові чи схожі за певною ознакою;
· збагачувати та розширювати сенсорний досвід;
· формувати уявлення про навколишній світ;
· збагачувати словниковий запас дитини тощо.
Усі зазначені цілі в дидактичних іграх є основними, на відміну від занять з ліплення, малювання, конструювання тощо, де розрізнення об’єктів чи їхніх частин відіграє другорядну роль і дитина здебільшого їх не усвідомлює.
У грі пізнавальне завдання є основним і відкритим. Саме дидактичні ігри є провідними у так званому стихійному навчанні. Наприклад, під час дидактичних ігор з предметами, які побудовані на основі «безкорисливого експериментування»*, діти навчаються використовувати їх у різних практичних діях. Педагоги мають створювати такі умови, в яких кожна дитина отримує можливість самостійно діяти в певній ситуації або з певними предметами, накопичуючи власний дієвий і чуттєвий досвід.
На початку будь-якої дидактичної гри педагогу потрібно привернути до неї увагу, зацікавити дитину та запросити її погратися.
Використовуйте під час ігор короткі фрази та уникайте зайвих слів. Адже тривалі, багатослівні пояснення дітям раннього віку сприймати складно. Мовлення дорослого має бути чітким та емоційним.
У роботі дитячого садка використовуютьдві форми навчальних завдань: дидактична гра та дидактична вправа. Різниця між ними полягає у відсутності в дидактичній вправі ігрової спрямованості. Вправи можна практикувати, але зважаючи на вікові особливості. Головна умова будь-якої діяльності— її особистісна значимість для дитини. Якщо малюку нецікаво, розвивального ефекту ви не досягнете.
Залучаючи дитину до діяльності, запрошуйте її погратися!
Педагогам варто пам’ятати, що дидактичні ігри мають викликати в дітей позитивні емоції. За допомогою ігор дорослі мають запобігати виникненню можливих проблем і вад особистісного зростання, а не підганяти розвиток кожної дитини під певні стандарти й канони. Тож враховуйте як загальні закономірності розвитку дітей цього віку, так й індивідуальні особливості кожного малюка.
Способи взаємодії з малюком передбачають уміння дорослого ставати на місце дитини, враховувати її думку, почуття та переживання. Тактикою спілкування є співробітництво. Позиція педагога має виходити з інтересів дитини та перспектив її подальшого розвитку.
Проаналізуємо кілька прикладів, що засвідчують найпоширеніші помилки педагогів під час взаємодії з дитиною раннього віку.
Ситуація1
Вихователь(тримає прапорець синього кольору):Сашку, якого кольору цей прапорець?
Сашко:Зелений.
Вихователь:Ні, це не зелений. Це синій. Якого кольору цей прапорець?(Пауза— 8с)Оксано, який це колір?
Оксана:Синій.
Аналіз:У такій ситуації помилка вихователя полягає в тому, що під час виправлення відповіді дитини одночасно прозвучали назви двох кольорів. І той колір, який назвала дитина, теж прозвучав. У такому разі вона не розуміє, чому її виправляють. Виправляючи відповідь дитини, дорослий має називати лише правильний варіант. У наведеному прикладі адекватне виправлення мало б звучати так: «Цесиній колір. Прапорець синього кольору».
Ситуація2
Вихователь:Ось ми підійшли до озера. А хто тут плаває?
Діти:Качечки.
Вихователь:Качечка, а ще хто?
Діти:Качечки.
Вихователь:Каченята, маленькі каченята. Як гарно, рівненько вишикувалися каченята за своєю мамою. Подивімося, хто пливе позаду, а хто попереду. Де мама-качка?
Аналіз:У цій ситуації вихователь не врахував таку вікову особливість малюків як навіюваність. Маленькі діти відповідають так, як їх запитують, і про те, що їх запитують. Тому дорослі й отримують подекуди доволі парадоксальні відповіді на свої запитання, що формулювалися відповідно до дорослої логіки. Адже в наведеному прикладі з погляду дітей вихователь стверджує, що качечка пливе позаду! Ця ситуація ще раз засвідчує проблему правильного формулювання запитань, які ставлять дитині.
Ситуація3
Вихователь:Я роздам вам по фігурці— це ваші машини, а такі самі фігури будуть гаражами для них. Ось я розкладу гаражі на килимі. Коли я скажу: «Настав день»,— ваші машини їздитимуть по всій групі, а коли: «Ніч»,— повертатимуться до своїх гаражів. Дімо, підійди до мене: ось твій гараж, запам’ятай! Олю, а це твій.
Діма:А у мене квадратик.
Вихователь:Ти б ліпше запам’ятав, де твій гараж, а то знову шукатимеш!
Аналіз:У наведеному прикладі відбулася підміна цілей дидактичної гри: замість сенсорного розвитку (адже щоб знайти «гараж», необхідно виокремити зовнішні ознаки своєї «машинки» та порівняти їх) заняття спрямували на розвиток пам’яті дитини. Проте організація дидактичної гри в рухливій формі є, безумовно, позитивним моментом.
Ситуація4
У першій частині заняття діти з допомогою вихователя пригадували потішки, примовки, забавлянки, віршики про воду, гігієнічні процедури тощо.
Вихователь:Скажіть, що ми робимо після того, як прокинулися?
Діти мовчать.
Вихователь:Ми прокинулися, потягнулися і йдемо до ванної кімнати…(Пауза)
Діти й далі мовчать. Гліб починає імітувати процес вмивання: тре долонями щічки.
Вихователь:Що ми робимо щоранку, щоб наші очки гарно бачили й мали гарний вигляд?
Діти мовчать. Гліб тре лице.
Вихователь:Ми щоранку це робимо! У ванній кімнаті ми вмикаємо воду і…
Виконуючи рухи, що імітують вмивання, Гліб зачіпає дівчинку, яка сидить поруч. Оля невдоволено повертається і бачить, що він робить, уважно придивляється, далі показує на хлопчика пальчиком.
Оля:Він вмивається!
Вихователь:Так! Ми вмиваємося!
Аналіз:Так, заняття спрямоване на розвиток мовлення, але ж хлопчик відповів на поставлене запитання! Правильним було б, якби вихователь, побачивши таку дієву відповідь, звернув увагу інших дітей на це: «Подивіться, а що показує нам Гліб?» Тут як раз і відбулося б те, чого так прагнув вихователь: прозвучало б слово «вмиваємося». А Гліб отримав би ствердження правильності своєї відповіді за суттю, хоча й не за формою. Виникає риторичне запитання: чи захоче дитина ще раз що-небудь показувати чи відповідати на будь-які запитання вихователя?
Наведені приклади, на жаль, є типовими для взаємодії дорослих із дитиною і не лише під час проведення дидактичних ігор. Такі ситуації виникають через нерозуміння особливостей розвитку дитини раннього віку, а отже, і невміння грамотно вибудувати освітній процес. Їх аналіз допоможе педагогам подивитися на себе іншими очима й уникати прикрих помилок у подальшій взаємодії з дитиною. Окрім того, ці ситуації можна використати в діловій грі або як приклади під час обговорення на засіданні педагогічної ради.
.png)
Коментарi