Консультація
Інклюзивна освіта в ЗДО
Інклюзивна освіта — один із провідних напрямів реформування системи освіти. Вона дає змогу охопити навчанням усіх дітей, попри їхні індивідуальні відмінності й психофізичні можливості. Такі якісні зміни створюють умови, де кожна дитина має змогу реалізувати власний потенціал та соціалізуватися.
Що таке інклюзивна освіта
Інклюзія (від англ. - включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це водночас політика і процес, що дає змогу всім дітям брати участь у всіх сферах життя.
Інклюзивна освіта — система освітніх послуг, що базується на такому принципі — забезпечити право дітей на освіту та право здобувати її за місцем проживання. Цей принцип передбачає навчання дитини з порушеннями психофізичного розвитку в умовах звичайного ЗДО.
Інклюзивний підхід — створення таких умов, за яких усі діти мають однаковий доступ до освіти, зокрема діти з порушеннями психофізичного розвитку, які відвідують групу загального типу. За такого підходу усі інші діти мають змогу отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та формують толерантність та позитивне ставлення до тих, хто «відрізняється».
Цінності інклюзивної освіти
• визнання того, що всі діти здатні навчатися
• робота зі всіма дітьми, незалежно від їхнього віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку
• вдосконалення освітніх структур, систем і методик, аби забезпечити потреби всіх дітей;
• частина великої стратегії щодо створення інклюзивного суспільства;
• динамічний процес, який безперервно розвивається
Чи можна вважати заклад освіти зі спеціальними або інклюзивними групами — інклюзивним
Насправді усі заклади системи освіти — дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої мають бути інклюзивними, тобто забезпечувати максимальну участь в освітньому процесі всіх його учасників, зокрема дітей з порушеннями психофізичного розвитку. В Україні інклюзивна освіта перебуває на етапі свого становлення, тож інклюзивними наразі називають і ті заклади освіти, у яких функціонує лише кілька інклюзивних груп. Утім, такі заклади освіти можна вважати інклюзивними частково.
Також частково інклюзивними можна вважати і звичайні ЗДО зі спеціальними групами. Діти з порушеннями психофізичного розвитку, які навчаються у таких закладах, можуть безпосередньо спілкуватися з однолітками, мають доступ до типової навчальної програми та ресурсів місцевої громади. Такі діти мають більше можливостей, аніж ті, хто відвідує спеціальні ЗДО чи навчається вдома.
Хто такі діти з особливими освітніми потребами
Відповідно до ширшого розуміння інклюзивної освіти та міжнародних документів, діти з особливими освітніми потребами (далі — діти з 00П) — особи, що не досягли вісімнадцятирічного віку та потребують додаткової підтримки в освітньому процесі, зокрема:
• ВІЛ-позитивні, діти з інвалідністю чи порушеннями психо-фізичного розвитку;
• біженці та мігранти, діти, які працюють;
• представники національних та релігійних меншин;
• безпритульні, сироти, діти з малозабезпечених сімей;
В українському законодавстві термін «діти з 00П» вживають у вужчому розумінні, зокрема тоді, коли йдеться про дітей з порушеннями психофізичного розвитку чи з інвалідністю.
Інклюзія, насамперед, надає можливості для рівної участі дітей з інвалідністю — фізичною, соціальною та емоційною, у загальній системі освіти. Інклюзія дає змогу індивідуально обирати та отримувати спеціальні послуги і пристосовувати для тих, хто їх потребує.
Які ключові елементи інклюзивної освіти
Інклюзія — процес. Її слід розглядати як постійний пошук найліпших способів, щоб реагувати на людську різноманітність. Інклюзія — навчання тому, як жити і приймати усі відмінності та вчитися, зважаючи на це. У такій ситуації відмінності варто сприймати позитивно — як стимули, що допомагають отримати знання.
Інклюзія пов’язана з визначенням і подоланням бар’єрів. Тому вона охоплює накопичення, класифікацію й аналіз інформації з різних джерел, аби планувати поліпшення у політиці та практиці.
Інклюзія — присутність, участь і досягнення усіх дітей. У цьому контексті ці поняття слід тлумачити так:
• присутність — заклад (-и) освіти, який (-і) вони відвідують, а також частота відвідування;
• участь — рівність в отриманні досвіду в стінах закладу освіти, тому кожен із дітей має приймати думки інших;
• досягнення — результат навчання за всією програмою, а не результати тестів чи іспитів.
В основі інклюзивної освіти — ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію, забезпечує однакове ставлення до всіх людей й водночас створює спеціальні умови для дітей з порушеннями психофізичного розвитку.
Що таке інтеграція
Проміжний етап розвитку інклюзивної системи освіти — інтеграція. Це — зусилля, які дорослі спрямовують на те, аби ввести дітей з порушеннями психофізичного розвитку у регулярний освітній простір. Виокремлюють чотири типи інтеграції:
• соціальна — діти з порушеннями психофізичного розвитку беруть участь з іншими дітьми у діяльності поза групою — харчування, ігри, екскурсії тощо, проте не навчаються разом;
• функціональна — діти з порушеннями психофізичного розвитку відвідують одну групу з однолітками —
- часткова — відвідують окрему спеціальну групу або відділення ЗДО і бувають лише на окремих загальноосвітніх заходах;
- повна — проводять увесь час у групах загального типу. Цей тип інтеграції можна вважати справжньою освітньою інтеграцією;
• зворотна — здорові діти відвідують спеціальний заклад освіти;
• спонтанна або неконтрольована — діти з порушеннями психофізичного розвитку відвідують групи загального типу, але не отримують додаткової спеціальної підтримки.
Чи синонімічні поняття «інклюзія» та «інтеграція»
Нині поняття інтеграції замінюють терміном «інклюзія», що має дещо ширший контекст. Інтеграція відображає спробу залучити дітей з порушеннями психофізичного розвитку до ЗДО загального типу чи загальноосвітніх шкіл. Утім, інклюзія передбачає пристосування закладів освіти загального типу та їх загальної освітньої філософії і політики до потреб усіх дітей — дітей, що мають нормативний розвиток, обдарованих дітей і тих, що потребують особливих умов для розвитку та навчання.
Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це — особлива система освіти, що охоплює різноманітний контингент дітей та диференціює освітній процес, і у такий спосіб забезпечує потреби дітей усіх груп та категорій. Інклюзію в освіті можна розглядати як один із аспектів інклюзії в суспільстві загалом.
Інклюзивне навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку — технологічно складний педагогічний процес. Він вимагає багато знань, вмінь, зусиль та часу від всього колективу закладу освіти, а також їхніх батьків. Індивідуалізацію навчання таких дітей реалізують через індивідуальну програму розвитку та індивідуальний навчальний план. Діти порушеннями психофізичного розвитку потребують особливої уваги і допомоги не лише з боку вихователів, а й усієї команди супроводу
Отже, інклюзивна освіта - підхід, що допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб дітей, які відрізняються своїми навчальними можливостями.
.png)
Коментарi