Консультація
Готуємо дошкільників до реального життя:
компетентнісний підхід
Процеси, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності людини, зумовлюють і зміни в освітньому процесі, зокрема постійний перегляд педагогічних підходів, освітніх технологій та їх модернізацію. Нині вектор освіти спрямований на формування життєво компетентної особистості.
У Законі України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII визначені ключові компетентності, необхідні кожній людині для успішної життєдіяльності. Це зокрема:
• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість і фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Щоб забезпечити наскрізний розвиток компетентностей у дитин, варто розпочинати формувати ключові компетентності вже на етапі дошкільного дитинства. Тож вихователі мають змінити підходи до організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти зі знаннєвого, який і досі часто переважає на практиці, на комнетентнісний.
Як визначає компетентнісний підхід Державний стандарт
Суть компетентнісного підходу викладено в Державному стандарті дошкільної освіти України — Базовому компоненті дошкільної освіти (БКДО).
Набуття різних видів компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Життєво компетентний дошкільник поводиться самостійно і конструктивно в різних соціальних і життєвих ситуаціях.
Зміст БКДО орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслим важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь. Державннй стандарт визначає, що дитина засвоїла зміст освітніх ліній, якщо вона: ЗНАЄ, ОБІЗНАНА, РОЗУМІЄ, ВМІЄ, УСВІДОМЛЮЄ, ЗДАТНА, ДОТРИМУЄТЬСЯ, ЗАСТОСОВУЄ, ВИЯВЛЯЄ СТАВЛЕННЯ, ОЦІНЮЄ.
Щоб дієво застосовувати компетентнісний підхід в освітньому процесі, педагог має чітко усвідомлювати, що знання — індивідуальне надбання особистості й формується за рахунок досвіду власної діяльності. Тож завдання педагога не в тому, щоб «нашпигувати» дитину тими чи тими знаннями, а в тому, щоб навчити застосовувати набуті знання в різних умовах, збагатити особистий досвід, зробити її діяльністю успішною. Тож формування в дітей універсальних умінь і здібностей — ключових компетенцій — має стати головним завданням закладу дошкільної освіти.
Ключова компетентність — це особистісно усвідомлена система знань, умінь, навичок, що увійшла в суб'єктивний досвід, має особистісний сенс і універсальне значення, тобто може бути ви користана в різних видах діяльності та під час Розв'язання безлічі життєво значущих завдань.
Яка структура компетентності
У структурі компетентності виокремлюють такі компоненти:
- мотиваційний;
- когнітивний;
- діяльнісний;
- особистісний, що містить -
- емоційно-вольовий,
- ціннісний,
_ рефлексивний.
Компетентність є особистісною якістю. Не всі її компоненти вихователь може повноцінно виявити й оцінити під час освітнього процесу. Тож як слід спрямувати освітню роботу, аби формувати в дітей дошкільного віку ключові компетентності і при цьому мати змогу об'єктивно оцінити її результативність.
Як відображати знаннєву й компетентнісну парадигми в
календарно-тематичному плані
Ми запропонували структурувати очікуванні результати освітньої роботи за трьома компонентами компетентності — знаннєвим, діяльнісним і ціннісним. Саме цей підхід реалізований під час оновлення чинних комплексних програм.
Для вихователів ми розробили рекомендації щодо календарного планування. Зокрема, результативну частину освітньої роботи у плані пропонуємо відображати за допомогою складників компетентності дитини.
Коли вихователь складає календарний план, він має акцентувати увагу не на тому, що вивчати, а на тому, для чого це потрібно — що дитина зможе, якого досвіду набуде.
У календарному плані частина «Складники компетентності» може містити такі елементи, як знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез й оцінювання.
Як реалізувати компетентнісний підхід
Аби реалізувати компетентнісний підхід, слід методично й дидактично узгодити процеси — від етапу вибору змісту, засобів і умов освітньої роботи до етапу оцінювання рівня сформованості відповідної компетентності.
Насамперед вихователь мас визначити засоби й умови формування компетентностей дітей, зокрема:
• організовувати пошуково-дослідну та проектну діяльність;
• акцентувати увагу на моделюванні й дослідженні об’єктів реальної дійсності;
• розрооити практико-орієнтовані, комбіновані та компетентнісно-орієнтовані завдання.
Вихователі під час ознайомлення з природою, формування елементарних математичних уявлень переважно пропонують дітям абстрактні завдання. Це жодною мірою не сприяє фор-муванню природничо-екологічної, математичної, сенсорно- пізнавальної компетентностей, оскільки такі завдання:
• не мають виховного та ціннісного орієнтованого потенціалу;
• не пов’язані з життєвим досвідом дитини.
Тож слід застосовувати комплексні, практичні, компетентнісно орієнтовані завдання (схема).
Рекомендації вихователю
щодо використання компетентнісно орієнтованих завдань
- Прогнозуйте, які знання й уміння отримають діти під час виконання завдань; визначте критерії їх оцінювання.
- Формулюйте завдання так, аби діти розуміли їх зміст та усвідомлювати сутність.
- Доповнюйте завдання конкретними прикладами та відомостями, щоб ознайомити дітей з об’єктивними науковими фактами, методами пізнання довюлля.
- Добирайте завдання так, аби вони грунтувалися на засвоєних раніше завданнях і відповідали можливостям дітей певної вікової групи.
- формулюйте завдання так, щоб у них розкривався зв'язок у системах «природа — людина», «природа — техніка», «людина — техніка».
- Добирайте систему завдань, під час виконання яких діти навчалися б моделювати різні життєві ситуації.
- Практикуйте завдання, які діти можуть розв'язувати різними методами.
- Мотивуйте дітей застосовувати прийоми дослідницької роботи під час виконання компетентнісно орієнтованих завдань.
Отже, компетентнісно орієнтована освітня робота передбачає, що вихователь зміщує «фокус» педагогічного впливу з накопичення знань, умінь і навичок дітей на формування й розвиток у них умінь діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах. Адже, коли в дітей неповна умова задачі або немає певної інформації, обмаль час для пошуку детальної відповіді, коли невідомі причинно-наслідкові зв’язки, коли не спрацьовують типові варіанти розв’язання, то саме такі умови «вмикають» механізми компетентності – здатність кожної дитини діяти в конкретних умовах і досягти результату.
.png)
Коментарi